Едвард Гріг (сюїта «Пер Гюнт» № 1, op. 46 № 4)
Тема Гріга, що скрадається, у тональності ля мінор: рівні восьмі над витриманими акордами ля мінор і мі мажор. Почни тихо, грай восьмі рівно й трохи відривисто, а довгі ноти нехай звучать.
Аранжування для цього застосунку (CC0)
Мелодія з The University Society, 1918 (https://www.mutopiaproject.org/cgibin/piece-info.cgi?id=1888), суспільне надбання; акорди лівої руки — наші власні (CC0)
Відмінності від джерела: Акорди лівої руки — наші власні (CC0). Транспоновано з тональності сі мінор у тональність ля мінор і вгору, у регістр правої руки (у Гріга тема починається глибоко в басі). Повільніше: четвертна = 84 замість 138 у Гріга, і без його прискорення. Ліва рука тримає акорд ля мінор під темою, де бас Гріга в останньому такті переходить на акорд до мажор, і акорд мі мажор під відповіддю, де його бас рухається між мі і до. Такти 6–17 і 22–25 джерела; такти між ними пропущено. Такти 9–12 на октаву нижче, ніж у джерелі: Гріг повторює відповідь на октаву вище, а тут вона лишається там, де вже є рука. Такт 4: мелодія спускається соль, мі, до (четверту восьму Гріга, мі, пропущено) до нижньої ноти соль з октави Гріга, на четвертну раніше, ніж у нього, щоб рука встигла перейти до відповіді внизу. Такт 16: мелодія закінчується на ля, тоніці, а не на соль: у Гріга мелодія триває далі.
Musicanyya грає цей твір у твоєму браузері, коли JavaScript увімкнено. Як навчає Musicanyya Усі твори